Конспекти уроків з образотворчого мистецтва

Соняшник у золотому брилі (3 клас)
Петриківський розпис (5 клас)

Досвід роботи вчителя

       Виховання учнів засобами мистецтва було,є і завжди буде актуальним не тільки для вчителів образотворчого мистецтва. Воно є тим неподільним комплексом позитивних емоцій, який безпосередньо впливає на всі аспекти виховного, культурного, морального та естетичного становлення особистості школяра, а також напрямом роботи для всіх педагогічних працівників нашої системи освіти, бо за допомогою засобів мистецтва формується активний, культурний, творчий пласт нації.

      Я працюю над темою: «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва». Кожна людина здатна до творчості, тому що творчість є в основі як загального розвитку природи, еволюції, так і розвитку кожної окремої особистості, в її само здійсненні.

      Проте, на мою думку, діти мають не лише задатки до певних видів діяльності, а й узагалі здібності до всіх  видів людської діяльності, зокрема творчої. Тому треба створити творче середовище для розвитку учнів засобами мистецтва, яке оточувало б їх щодня, щогодини, до та після школи.  Я намагаюся розвивати творчі здібності засобами розважальних (нетрадиційних) технік малювання. Розробила та уклала посібник «Розважальні техніки малювання, як розвиток творчих здібностей учнів».

                                        

       Дитяча творчість закріплює в особистості, що формується, ті якості, частину яких під час дорослішання людина губить: постійна дія багатої фантазії; безпосереднє емоційно-особистісне ставлення до життєвих та суспільних явищ; широкий дитячий діапазон сприйняття життя. Дуже важливо з першого класу  розвивати в дітях правильне розуміння натури, розвивати в них сприйняття краси природи, мистецтва, навколишнього життя.

      Творча дитина здатна ефективніше соціально та психологічно адаптуватися до подій зовнішнього світу, щодо перетворення світу, до змін у собі та у власній поведінці відповідно до об’єктивних умов; до зміни свого ставлення до можливих змін.

      Реалії сьогодення потребують виходу на суспільну арену Людини нового типу – Людини, яка б творчо мислила, Людини-творця.

      Художня діяльність дає змогу розвивати не лише художні, але й загалом творчі здібності. Якщо художні здібності передбачають володіння технічними засобами та вміннями, то творчі здібності є універсальними: вони дають змогу не лише правдиво відображати реальну дійсність, своє ставлення до неї, а й допомагають створювати власну «дійсність», відтворювати фрагменти свого внутрішнього світу. До того ж, художня творчість виконує не лише функцію перетворення та самореалізації особистості, але й адаптивну функцію: переймання процесом творення забезпечує профілактику психологічного здоров’я, що, в свою чергу, обумовлює психологічну адаптацію як до зовнішнього світу, так і до внутрішніх проблем.

    Важливою особливістю художніх здібностей вважаю креативність мислення. Згідно зі структурою творчого потенціалу (за В. Моляко) креативність означає вміння комбінувати, знаходити аналогії, реконструювати.

   Креативні вміння в художній діяльності, так само, як і в будь-якій іншій, базуються на трьох основних принципах творчі природи й творчості людини: поєднання; схожості; протилежності. У творчості людини ці принципи реалізуються насамперед завдяки таким мисленнєвим діям, як комбінування, аналогізування, реконструювання.

    Для формування образу та вправляння в комбінуванні варто використовувати такі вправи та завдання:

·        створення симетричних орнаментів з більше ніж двох елементів (геометричних, рослинних, зооморфних та ін.);

·        малювання симетричних візерунків у квадраті, колі, трикутнику, також з різноманітних елементів;

·        формування асиметричних, але «врівноважених» орнаментів і візерункув;

·        створення малюнка тварини за методом Леонардо да Вінчі.

Для формування образу з використанням аналогізування можна запропонувати метод піктограми:

·        зі стимулюючими словами, вираженими загальними конкретними, дійовими поняттями, що мають зорову опору;

·        абстрактними поняттями, що характеризують окремі якості та властивості предметів або людини, а також наукові назви, соціальні терміни;

·        загальними поняттями.

Для формування образу з використанням мисленнєвої дії реконструювання доцільним є метод тематичного малювання, теми якого можна складати з протилежних, контрастних понять (наприклад: «Камінь та квітка», «Добро та зло» тощо). Основна вимога до малювання на ці теми – створення єдиного образу, що змістовно й візуально поєднував би дві протилежні ідеї.

         Образотворче мистецтво посідає чільне місце у формуванні та розвитку особистості. Відомо, що дитина, яка вміє зв’язно висловлювати свої думки, уже намагається чи то на клаптику паперу, чи то на стіні будинку намалювати якісь риси, штрихи. Або охоче розфарбовує кольоровими олівцями замальовку…

    У такий спосіб діти виявляють природний потяг до творчості, що згодом може зникнути, якщо ми, дорослі, не підтримаємо бажання дитини творити, не розвиватимемо її творчі здібності.

     Тому я застосовую доволі поширені розважальні техніки образотворчого мистецтва:

-         Кляксографія: на частині аркуша пензлик залишає кольорові сліди різної форми – клякси. Склавши аркуш навпіл, отримують симетричні малюнки «кляксунки». Піпеткою на аркуш паперу наносять різні кольори, а потім трубочкою роздувають їх по всьому аркушу в різних напрямах. Потім домальовують усе, що підкаже фантазія.

-         Монотипія: аркуш паперу згинають навпіл і від лінії згину наносять контур половини малюнка, розфарбовують його, а потім знову складають аркуш навпіл і, розгорнувши його, отримують малюнок. Це можуть бути метелик, квітка, дерево чи візерунок.

-         Малювання пальцем: діти малюють пальцем, умочуючи його у фарбу. На таких малюнках весело танцюють краплі дощу, дозрівають ягоди смородини, вишні, калини тощо.

-         Малювання всією долонею: діти малюють усією долонькою, умочивши її у фарбу. Притиснувши долоню до чистого аркуша паперу, отримують різноманітні відбитки, а потім довільно домальовують те, що уявляють.

-         Продряпування: на глянцевий папір тушшю накладають фон, олівцем наносять контур малюнка і потім продряпують його гострим предметом.

-         Малювання на зім’ятому папері: наносимо малюнок на попередньо зім’ятий папір.

-         Малювання тампоном із зібганого паперу: зібганий папір допомагає створити відчуття прозорості під час зображення води, неба, трави, квітучої вишні, плакучої верби.

-         Крапковий малюнок: діти малюють простим олівцем малюнок і розфарбовують за допомогою крапочок. Крапочки зручно ставити фломастером або ватною паличкою вмочивши її у фарбу.

-         Чарівний малюнок (свічкою): кутом воскової свічки на білому аркуші робимо зображення. Пензликом робимо замальовку по всьому папері. Фарба не кладеться на свічку і отримується малюнок.

  

      Поруч з традиційними формами та методами навчання  використовую нові сучасні методики. Це – вимога часу. Науково-технічний процес спонукає до пошуку нових педагогічних технологій.

     Вважаю, що моє завдання, як вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, тому що воно закладене там природою.

     Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Такі учні беруть активну участь у різних конкурсах «Космічні фантазії» (ІІІ місце), «Мій пернатий друг», «Війна очима дітей» та досягають певних результатів

       *   ІІ місце у районному конкурсі “Воскресни писанко!” (2013 р.)

       *   ІІІ місце робота гуртківців у номінації “Виріб з тіста” (2013р.)

       *   І місце у Всеукраїнській виставці-конкурсі “Український сувенір” (2013)

        *  І місце у конкурсі паперопластика у номінації “кусудама” (2014)

   А також у різних виставках: «Ілюстрації до улюблених казок», «Діти за мир», «Золота осінь», персональні виставки учнів та ін..

       Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Тому своїм завданням вважаю – управляти процеси творчого пошуку учнів, створення ситуації, що сприяє творчій активності та спрямованості дитини, розвиток його уяви, асоціативного мислення, здатності розуміти закономірності, прагнення постійно самовдосконалюватися, розв’язувати дедалі складніші творчі завдання.

      Дуже ефективним засобом досягнення мети є використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання, які забезпечують позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяють розвитку творчої особистості.     Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. У творчого вчителя і учні прагнуть до творчості.

        Творчий підхід учителя до  побудови та проведення уроку, насиченість різноманітними прийомами, методами та формами  викладання зможуть забезпечити його ефективність. Тому на своїх уроках я використовую різні інтерактивні методи та прийоми: «Прес», «Мозковий штурм», «Чиста дошка»,  «Авторське крісло», «Мистецький крос», «За і проти», «Незакінчене речення», «Квітка настрою», «Мікрофон», «Аукціон» та ін..

       Одним із способів розвитку пізнавальної активності учнів – це використання мультимедійних технологій, які дають змогу підвищити активність і привернути увагу до навчання.

     Використання комп’ютерних технологій на уроках образотворчого мистецтва дозволяє мені формувати та розвивати в учнів такі компетентності: саморозвиток та самоосвіту, інформаційну, комунікативну, полікультурну, компетентнісну продуктивну творчу діяльність.

     Вважаю, що кінцевим результатом навчання учнів образотворчого мистецтва у школі має стати не лише  система художніх знань та вмінь, на що традиційно спрямовувалась традиційна шкільна мистецька освіта, а система художньо-естетичних цінностей і компетентностей – важливих складників естетично розвиненої особистості, що полягає в її здатності керуватися набутими художніми знаннями й уміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній практичній художньо-творчій діяльності згідно з універсальними загальнолюдськими естетичними цінностями й світоглядними позиціями.

Розважальні техніки малювання, як розвиток творчих здібностей учнів

Витоки  здібностей та обдарувань дітей – на кінчиках їх пальців. Від пальців ідуть струмочки, які дають наснаги творчій думці. Іншими словами, чим більше майстерності в дитячих долоньках,  тим розумніша дитина.

                                                   В.О. Сухомлинський

                Виховання учнів засобами мистецтва було, є і завжди буде актуальним не тільки для вчителів образотворчого мистецтва. Воно є тим неподільним комплексом позитивних емоцій, який безпосередньо впливає на всі аспекти виховного, культурного, морального та естетичного становлення особистості школяра, а також напрямом роботи для всіх педагогічних працівників нашої системи освіти, бо за допомогою засобів мистецтва формується активний, культурний, творчий пласт нації.

      Я працюю над темою «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва». Адже кожна людина здатна до творчості, тому що творчість є в основі як загального розвитку природи, еволюції, так і розвитку кожної окремої особистості, в її самоздійсненні.

      Проте, на мою думку, діти мають не лише задатки до певних видів діяльності, а й узагалі здібності до всіх  видів людської діяльності, зокрема творчої. Тому треба створити творче середовище для розвитку учнів засобами мистецтва, яке оточувало б їх щодня, щогодини, до та після школи. Дитяча творчість закріплює в особистості, що формується, ті якості, частину яких під час дорослішання людина губить: постійна дія багатої фантазії; безпосереднє емоційно-особистісне ставлення до життєвих та суспільних явищ; широкий дитячий діапазон сприйняття життя. Дуже важливо з першого класу  розвивати в дітях правильне розуміння натури, розвивати в них сприйняття краси природи, мистецтва, навколишнього життя.

      Творча дитина здатна ефективніше соціально та психологічно адаптуватися до подій зовнішнього світу, щодо перетворення світу, до змін у собі та у власній поведінці відповідно до об’єктивних умов; до зміни свого ставлення до можливих змін.

      Реалії сьогодення потребують виходу на суспільну арену Людини нового типу – Людини, яка б творчо мислила, Людини-творця.

      Художня діяльність дає змогу розвивати не лише художні, але й загалом творчі здібності. Якщо художні здібності передбачають володіння технічними засобами та вміннями, то творчі здібності є універсальними: вони дають змогу не лише правдиво відображати реальну дійсність, своє ставлення до неї, а й допомагають створювати власну «дійсність», відтворювати фрагменти свого внутрішнього світу. До того ж, художня творчість виконує не лише функцію перетворення та самореалізації особистості, але й адаптивну функцію: переймання процесом творення забезпечує профілактику психологічного здоров’я, що, в свою чергу, обумовлює психологічну адаптацію як до зовнішнього світу, так і до внутрішніх проблем.

     Образотворче мистецтво посідає чільне місце у формуванні та розвитку особистості. Відомо, що дитина, яка вміє зв’язно висловлювати свої думки, уже намагається чи то на клаптику паперу, чи то на стіні будинку намалювати якісь риси, штрихи. Або охоче розфарбовує кольоровими олівцями замальовку…

    У такий спосіб діти виявляють природний потяг до творчості, що згодом може зникнути, якщо ми, дорослі, не підтримаємо бажання дитини творити, не розвиватимемо її творчі здібності.

         Моє завдання як педагога – навчити дітей відтворювати навколишній світ, творчо мислити, уявляти, позбуватись негативних емоцій  та переживань, а також формувати емоційну сферу їх життєвої компетентності.  

Досвід показує, що малювання нетрадиційними матеріалами дозволяє дитині:

• отримувати незабутні позитивні емоції;

• активізувати художній потенціал;

• привчитися до творчості;

• розвивати думки (як ще можна зобразити? як інакше?);

• розвивати самостійність;

• розвивати уявлення;

• розвивати дрібну моторику рук;

• проявити індивідуальність (немає однакових робіт);

• позбутися психологічних меж, страхів (раптом не вийде так, як потрібно).

       Нетрадиційні техніки малювання – це спосіб створення нового, оригінального  витвору мистецтва, у якому гармонує все: і колір, і лінія, і сюжет. Саме нетрадиційні техніки малювання створюють атмосферу розкутості, відкритості, розвиток самостійності дітей, створюють емоційно – позитивне відношення до діяльності.

       Тому я застосовую доволі поширені розважальні (нетрадиційні) техніки образотворчого  мистецтва: кляксографія, монотипія, малювання пальчиком, малювання всією долонею, продряпування (гратографія), малювання на зім’ятому папері, крапковий малюнок, чарівний малюнок, малювання тампоном із зібганого паперу, малювання гумкою та ін.

                                  Продряпування (гратографія)

          Щільний папір покрити воском, парафіном або свічкою (затерти лист восковими штрихами щільно один до одного). Широким пензлем або губкою нанести шар туші кілька разів. Для щільності зафарбовування можна приготувати таку суміш: у гуаш або туш додати трохи шампуню (або мила) і ретельно все перемішати .

        Коли висохне, наноситься малюнок шляхом продряпування спицею, гострою паличкою до появи білого кольору. Виходить дуже схоже на гравюру!

      Білий колір паперу можна зафарбувати кольоровими плямами або одним кольором, дивлячись, що задумали зобразити, тоді після продряпування - малюнок стає кольоровим. Дітям дуже подобається, вони дивуються, захоплюються і дуже зацікавлено працюють. В результаті - дуже виразні казкові образи: «чарівна квітка», «жар - птиця», «підводне царство», «невідомий космос», «новорічна ніч», «вечірнє місто», «Палац для Снігуроньки», «Костюм для діда Мороза», «Нічні метелики», «Диво - дерево», «Нічні пейзажі», «В гостях у гномів».

Кляксографія

        Кляксографія: на частині аркуша пензлик залишає кольорові сліди різної форми – клякси. Піпеткою на аркуш паперу наносять різні кольори, а потім трубочкою роздувають їх по всьому аркушу в різних напрямах. Потім домальовують усе, що підкаже фантазія.

Монотипія

Монотипія – створення малюнка на основі відбитка

Різновиди роботи:

1. Аркуш паперу складається навпіл. На одну з половин наносять плями (теплі або холодні); друга половина притискається до першої, ретельно розгладжується в різні сторони і розгортається. Вгадай, що вийшло? Дзеркальне відображення (метелик, квіти, мордочки тварин і інше). Можна намалювати метелика і заповнити плямами одну сторону (був зачарований білий метелик - запропонувати дітям зняти чари - розфарбувати його способом монотипії);

2. Аркуш паперу можна складати не лише по вертикалі, а й по горизонталі - виходять симетричні зображення або двійники (брати - близнюки, «два курчати», «веселі ведмежата», «місто на річці» - намалювати місто на зігнутому по горизонталі папері, розкрили і місто позначилося на річці), «маски» до Нового року та до інших народних свят.

3. Паперову серветку змочити розведеною фарбою і притискати до неї різні форми предметів - заготовки. Потім, віддрукувати їх на чистому аркуші паперу або на гладкій поверхні.

4. На скло, дзеркало, пластмасову дошку, на папір, поліетиленову плівку наносяться плями або малюнок гуашшю, зверху накладається аркуш паперу і відбивається. Починати з маленького листочка паперу, потім - розмір альбомного аркуша і т.д. Теми роботи дуже різноманітні: «Життя на півночі», «Акваріум», «Ваза з фруктами, овочами», «Ліс».

Малювання пальчиком

        Малювання пальцем: діти малюють пальцем, умочуючи його у фарбу. На таких малюнках весело танцюють краплі дощу, дозрівають ягоди смородини, вишні, калини тощо.

Малювання всією долонею

      Малювання всією долонею: діти малюють усією долонькою, умочивши її у фарбу. Притиснувши долоню до чистого аркуша паперу, отримують різноманітні відбитки, а потім довільно домальовують те, що уявляють. Теми роботи «Лебеді», «Сонечко», «Квітка».

                Малювання на зім’ятому папері

          Малювання на зім’ятому папері: потрібно обережно зім’яти аркуш паперу, розправити і малювати по ньому. Ця техніка цікава тим, що в місцях згинів паперу (там де порушується її структура) фарба, при зафарбовуванні, робиться більш інтенсивною, темною - це називається «ефектом мозаїки».

Малювання тампоном із зібганого паперу

      Зібганий папір допомагає створити відчуття прозорості під час зображення води, неба, трави, квітучої вишні, плакучої верби.

Крапковий малюнок

       Діти малюють простим олівцем малюнок і розфарбовують за допомогою крапочок. Крапочки зручно ставити фломастером або ватною паличкою вмочивши її у фарбу.

       Чарівний малюнок (малювання свічкою)

      Крім малювання олівцями, фломастерами, фарбами, гуашшю існує багато інших художніх та допоміжних матеріалів, які можуть використовуватись в зображувальній діяльності. Одним із таких методів є малювання свічкою. Віск залишає на папері невиразний слід, немає яскравості, як від звичайних олівців чи фломастерів. Таку техніку малювання свічкою я називаю «Чарівний малюнок»: на папір наноситься якийсь малюнок свічкою, потім зверху тонується увесь аркуш аквареллю і на кольоровому тлі проявляється зображення. Для такого виду малювання краще брати саме розведену водою акварель, бо вона прозора, на відміну від гуаші , а віск містить жир, який відштовхує воду.

 

                    Малювання зубною щіткою

         Для малювання зубною щіткою потрібна густа, напівсуха гуашева фарба. Зубну щітку потрібно вмочити у фарбу. Доторкатися до аркуша паперу потрібно усім ворсом, щоб від кожної ворсинки залишався слід. Для того, щоб набирати фарбу іншого кольору, треба гарно вимити щіточку водою і витерти насухо серветкою.

 

 

Техніка набризкування

         Використовуючи цю техніку, необхідно вчити дітей набрати на кінчик щетинного пензля фарбу, пензлик нахилити над аркушем і провести пальцем проти ворсу; застосовувати цю техніку для тонування паперу, створення сюжетних малюнків: зоряне небо, квітучі луки, а також – окремих образів: квітуче дерево, дерево з плодами. Можна запропонувати дітям на аркуш паперу перед використанням цієї техніки покласти вирізані із картону силуети, які потім зняти, а їх відбитки розфарбувати.

 

Техніка малювання відбитками – друкування

Зображення з відбитків листочків створюйте так:

1. Назбирайте під час прогулянки різних листочків. Намагайтеся знайти якомога більше листочків різної форми.

2. Приготуйте кілька білих чи різнокольорових аркушів, гуашеві фарби, пензлики.

3. Відберіть потрібні листочки, покладіть їх на клейонку або аркуш, що її замінить, та зафарбуйте гуашшю відповідних кольорів. Намащуйте фарбу від середини до країв листочка.

4. Обережно підніміть перший листочок за «хвостик» - черешок, покладіть його на чистий аркуш і добре притисніть. Так само зробіть решту необхідних відбитків.

 

                          Колаж

      Колаж ( в перекладі з французького означає наклеювання) – це аплікація, або композиція із природних матеріалів, речей, що вийшли з ужитку, скомпоновані в одній творчій роботі.

Малювання пластиліном

      Щільний аркуш паперу натерти тим кольором пластиліну, який задумали як фон (товщина 1 мм). Потім зверху, накладаючи шматочки пластиліну, створити опуклий образ «барельєф».

       Можна запропонувати видряпування, прибирання пластиліну .

                  

                        Малювання гумкою

-         розмальовуємо аркуш паперу простим олівцем;

-         шматочком паперу натираємо, щоб забарвлення аркуша стало однотонним;

-         гумкою малюємо зображення.