Досвід роботи вчителя

       Виховання учнів засобами мистецтва було,є і завжди буде актуальним не тільки для вчителів образотворчого мистецтва. Воно є тим неподільним комплексом позитивних емоцій, який безпосередньо впливає на всі аспекти виховного, культурного, морального та естетичного становлення особистості школяра, а також напрямом роботи для всіх педагогічних працівників нашої системи освіти, бо за допомогою засобів мистецтва формується активний, культурний, творчий пласт нації.

      Я працюю над темою: «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва». Кожна людина здатна до творчості, тому що творчість є в основі як загального розвитку природи, еволюції, так і розвитку кожної окремої особистості, в її само здійсненні.

      Проте, на мою думку, діти мають не лише задатки до певних видів діяльності, а й узагалі здібності до всіх  видів людської діяльності, зокрема творчої. Тому треба створити творче середовище для розвитку учнів засобами мистецтва, яке оточувало б їх щодня, щогодини, до та після школи.  Я намагаюся розвивати творчі здібності засобами розважальних (нетрадиційних) технік малювання. Розробила та уклала посібник «Розважальні техніки малювання, як розвиток творчих здібностей учнів».

                                        

       Дитяча творчість закріплює в особистості, що формується, ті якості, частину яких під час дорослішання людина губить: постійна дія багатої фантазії; безпосереднє емоційно-особистісне ставлення до життєвих та суспільних явищ; широкий дитячий діапазон сприйняття життя. Дуже важливо з першого класу  розвивати в дітях правильне розуміння натури, розвивати в них сприйняття краси природи, мистецтва, навколишнього життя.

      Творча дитина здатна ефективніше соціально та психологічно адаптуватися до подій зовнішнього світу, щодо перетворення світу, до змін у собі та у власній поведінці відповідно до об’єктивних умов; до зміни свого ставлення до можливих змін.

      Реалії сьогодення потребують виходу на суспільну арену Людини нового типу – Людини, яка б творчо мислила, Людини-творця.

      Художня діяльність дає змогу розвивати не лише художні, але й загалом творчі здібності. Якщо художні здібності передбачають володіння технічними засобами та вміннями, то творчі здібності є універсальними: вони дають змогу не лише правдиво відображати реальну дійсність, своє ставлення до неї, а й допомагають створювати власну «дійсність», відтворювати фрагменти свого внутрішнього світу. До того ж, художня творчість виконує не лише функцію перетворення та самореалізації особистості, але й адаптивну функцію: переймання процесом творення забезпечує профілактику психологічного здоров’я, що, в свою чергу, обумовлює психологічну адаптацію як до зовнішнього світу, так і до внутрішніх проблем.

    Важливою особливістю художніх здібностей вважаю креативність мислення. Згідно зі структурою творчого потенціалу (за В. Моляко) креативність означає вміння комбінувати, знаходити аналогії, реконструювати.

   Креативні вміння в художній діяльності, так само, як і в будь-якій іншій, базуються на трьох основних принципах творчі природи й творчості людини: поєднання; схожості; протилежності. У творчості людини ці принципи реалізуються насамперед завдяки таким мисленнєвим діям, як комбінування, аналогізування, реконструювання.

    Для формування образу та вправляння в комбінуванні варто використовувати такі вправи та завдання:

·        створення симетричних орнаментів з більше ніж двох елементів (геометричних, рослинних, зооморфних та ін.);

·        малювання симетричних візерунків у квадраті, колі, трикутнику, також з різноманітних елементів;

·        формування асиметричних, але «врівноважених» орнаментів і візерункув;

·        створення малюнка тварини за методом Леонардо да Вінчі.

Для формування образу з використанням аналогізування можна запропонувати метод піктограми:

·        зі стимулюючими словами, вираженими загальними конкретними, дійовими поняттями, що мають зорову опору;

·        абстрактними поняттями, що характеризують окремі якості та властивості предметів або людини, а також наукові назви, соціальні терміни;

·        загальними поняттями.

Для формування образу з використанням мисленнєвої дії реконструювання доцільним є метод тематичного малювання, теми якого можна складати з протилежних, контрастних понять (наприклад: «Камінь та квітка», «Добро та зло» тощо). Основна вимога до малювання на ці теми – створення єдиного образу, що змістовно й візуально поєднував би дві протилежні ідеї.

         Образотворче мистецтво посідає чільне місце у формуванні та розвитку особистості. Відомо, що дитина, яка вміє зв’язно висловлювати свої думки, уже намагається чи то на клаптику паперу, чи то на стіні будинку намалювати якісь риси, штрихи. Або охоче розфарбовує кольоровими олівцями замальовку…

    У такий спосіб діти виявляють природний потяг до творчості, що згодом може зникнути, якщо ми, дорослі, не підтримаємо бажання дитини творити, не розвиватимемо її творчі здібності.

     Тому я застосовую доволі поширені розважальні техніки образотворчого мистецтва:

-         Кляксографія: на частині аркуша пензлик залишає кольорові сліди різної форми – клякси. Склавши аркуш навпіл, отримують симетричні малюнки «кляксунки». Піпеткою на аркуш паперу наносять різні кольори, а потім трубочкою роздувають їх по всьому аркушу в різних напрямах. Потім домальовують усе, що підкаже фантазія.

-         Монотипія: аркуш паперу згинають навпіл і від лінії згину наносять контур половини малюнка, розфарбовують його, а потім знову складають аркуш навпіл і, розгорнувши його, отримують малюнок. Це можуть бути метелик, квітка, дерево чи візерунок.

-         Малювання пальцем: діти малюють пальцем, умочуючи його у фарбу. На таких малюнках весело танцюють краплі дощу, дозрівають ягоди смородини, вишні, калини тощо.

-         Малювання всією долонею: діти малюють усією долонькою, умочивши її у фарбу. Притиснувши долоню до чистого аркуша паперу, отримують різноманітні відбитки, а потім довільно домальовують те, що уявляють.

-         Продряпування: на глянцевий папір тушшю накладають фон, олівцем наносять контур малюнка і потім продряпують його гострим предметом.

-         Малювання на зім’ятому папері: наносимо малюнок на попередньо зім’ятий папір.

-         Малювання тампоном із зібганого паперу: зібганий папір допомагає створити відчуття прозорості під час зображення води, неба, трави, квітучої вишні, плакучої верби.

-         Крапковий малюнок: діти малюють простим олівцем малюнок і розфарбовують за допомогою крапочок. Крапочки зручно ставити фломастером або ватною паличкою вмочивши її у фарбу.

-         Чарівний малюнок (свічкою): кутом воскової свічки на білому аркуші робимо зображення. Пензликом робимо замальовку по всьому папері. Фарба не кладеться на свічку і отримується малюнок.

  

      Поруч з традиційними формами та методами навчання  використовую нові сучасні методики. Це – вимога часу. Науково-технічний процес спонукає до пошуку нових педагогічних технологій.

     Вважаю, що моє завдання, як вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, тому що воно закладене там природою.

     Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Такі учні беруть активну участь у різних конкурсах «Космічні фантазії» (ІІІ місце), «Мій пернатий друг», «Війна очима дітей» та досягають певних результатів

       *   ІІ місце у районному конкурсі “Воскресни писанко!” (2013 р.)

       *   ІІІ місце робота гуртківців у номінації “Виріб з тіста” (2013р.)

       *   І місце у Всеукраїнській виставці-конкурсі “Український сувенір” (2013)

        *  І місце у конкурсі паперопластика у номінації “кусудама” (2014)

   А також у різних виставках: «Ілюстрації до улюблених казок», «Діти за мир», «Золота осінь», персональні виставки учнів та ін..

       Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Тому своїм завданням вважаю – управляти процеси творчого пошуку учнів, створення ситуації, що сприяє творчій активності та спрямованості дитини, розвиток його уяви, асоціативного мислення, здатності розуміти закономірності, прагнення постійно самовдосконалюватися, розв’язувати дедалі складніші творчі завдання.

      Дуже ефективним засобом досягнення мети є використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання, які забезпечують позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяють розвитку творчої особистості.     Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. У творчого вчителя і учні прагнуть до творчості.

        Творчий підхід учителя до  побудови та проведення уроку, насиченість різноманітними прийомами, методами та формами  викладання зможуть забезпечити його ефективність. Тому на своїх уроках я використовую різні інтерактивні методи та прийоми: «Прес», «Мозковий штурм», «Чиста дошка»,  «Авторське крісло», «Мистецький крос», «За і проти», «Незакінчене речення», «Квітка настрою», «Мікрофон», «Аукціон» та ін..

       Одним із способів розвитку пізнавальної активності учнів – це використання мультимедійних технологій, які дають змогу підвищити активність і привернути увагу до навчання.

     Використання комп’ютерних технологій на уроках образотворчого мистецтва дозволяє мені формувати та розвивати в учнів такі компетентності: саморозвиток та самоосвіту, інформаційну, комунікативну, полікультурну, компетентнісну продуктивну творчу діяльність.

     Вважаю, що кінцевим результатом навчання учнів образотворчого мистецтва у школі має стати не лише  система художніх знань та вмінь, на що традиційно спрямовувалась традиційна шкільна мистецька освіта, а система художньо-естетичних цінностей і компетентностей – важливих складників естетично розвиненої особистості, що полягає в її здатності керуватися набутими художніми знаннями й уміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній практичній художньо-творчій діяльності згідно з універсальними загальнолюдськими естетичними цінностями й світоглядними позиціями.